З 01 жовтня 2023 р. скасовані та не видаються санітарно-гігієнічні висновки / висновки СЕС, оскільки увійшов у дію Закон України «Про систему громадського здоров`я», що скасував чинність ЗУ «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», яким було передбачено проведення державної санітарно – епідеміологічної експертизи продукції.
Ми вже не одноразово наголошували, про таку собі правову колізію, коли сталі методи доведення безпечності скасовують, а взамін не пропонуються нові робочі механізми.
Що робити далі виробникам, імпортерам чи уповноваженим особам? Як доводити безпечність продукції?
На сьогоднішній день засади введення в обіг в Україні нехарчової продукції і забезпечення її безпечності визначено законами України «Про систему громадського здоров`я» , «Про загальну безпечність нехарчової продукції», "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції".
Перш за все безпечна нехарчова продукція - будь-яка продукція, яка за звичайних або обґрунтовано передбачуваних умов використання (у тому числі щодо строку служби та за необхідності введення в експлуатацію вимог стосовно встановлення і технічного обслуговування) не становить жодного ризику чи становить лише мінімальні ризики, зумовлені використанням такої продукції, які вважаються прийнятними і не створюють загрози суспільним інтересам,
Однією з головних вимог закону «Про загальну безпечність нехарчової продукції» є Стаття 4. «Загальна вимога щодо безпечності продукції», яка зазначає, що виробники (імпортери, уповноважені представники) зобов'язані вводити в обіг лише безпечну продукцію.
Ст. 5 закону «Доведення безпечності продукції» говорить, що:
1. Продукція вважається безпечною, якщо вона відповідає вимогам щодо забезпечення безпечності продукції, встановленим законодавством.
2. У разі відсутності вимог щодо забезпечення безпечності продукції, визначених частиною першою цієї статті, відповідна продукція вважається безпечною, якщо орган державного ринкового нагляду не доведе, що така продукція є небезпечною.
3. Доказом безпечності продукції є її відповідність національним стандартам, що гармонізовані з відповідними європейськими стандартами. Перелік таких гармонізованих національних стандартів формується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері стандартизації. Цей перелік станом на 1 січня щороку оприлюднюється шляхом його опублікування у друкованому медіа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері стандартизації (у разі його відсутності - у друкованому медіа, визначеному цим органом) та шляхом розміщення на офіційному веб- сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері стандартизації.
4. У разі відсутності вимог щодо забезпечення безпечності продукції, визначених частиною першою цієї статті, або за відсутності чи незастосуванні національних стандартів, визначених частиною третьою цієї статті, орган державного ринкового нагляду під час доведення того, що продукція є небезпечною, може враховувати в такій послідовності:
1) національні стандарти інших держав щодо забезпечення безпечності продукції, гармонізовані з відповідними європейськими та міжнародними стандартами;
2) регіональні стандарти щодо забезпечення безпечності продукції відповідно до міжнародних договорів України;
3) стандарти України щодо забезпечення безпечності продукції, крім визначених частиною третьою цієї статті;
4) кодекси усталеної практики із забезпечення безпечності продукції у відповідних галузях;
5) досягнення науки і техніки у сфері безпечності продукції;
6) очікування споживачів (користувачів) щодо безпечності продукції за звичайних або обґрунтовано передбачуваних умов її використання (у тому числі щодо строку служби та за необхідності введення в експлуатацію вимог стосовно встановлення і технічного обслуговування).
5. Продукція не може вважатися небезпечною лише з тих підстав, що є можливості досягнення вищого рівня безпечності продукції або що на ринку пропонується інша продукція,
А тепер спробуємо розібратися по всім вищезазначеним пунктам.
П.1 – у разі, якщо на певний вид продукції не діє технічний регламент або інші галузеві стандарти, то вважаємо, що вимоги щодо забезпечення безпечності продукції в законодавстві України відсутні.
П.2 – коли такі вимоги відсутні, то продукція вважається безпечною і орган державного ринкового нагляду має доводити зворотнє, якщо вбачає такі підстави.
П.3. – На сьогодні діє такий Перелік національних стандартів, затверджений наказом Мінекономрозвитку 22.02.2018 № 241 , а також наказом 22.01.2021 № 119 зі змінами та доповненнями, внесеними наказом Мінекономіки від 02.05. 2023 року № 2862.
Тобто у разі наявності такого стандарту відносно вашої продукції необхідно звернутися щодо придбання відповідного ДСТУ в державне підприємство «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП ʼУкрНДНЦʼ) - та слідувати вимогам такого стандарту. Є вірогідність, що такий стандарт буде поки тільки на англійській мові, але це вже пів-біди.
П.4 – 1) стандарти інших держав – цей пункт можуть частіше застосовувати імпортери, вимагаючи від іноземних виробників тест-репорти, сертифікати та декларації, паспорти якості і т.п., що відповідають вимогам країн в яких продукція виготовлялася;
2) шукайте регіональні стандарти відповідно до міжнародних договорів , якщо досконало розбираєтеся в своїй галузі;
3) стандарти України, окрім гармонізованих по п.3. – можливо технічні регламенти та щось інше в залежності від галузі;
4) кодекси усталеної практики – можливо це будуть вимоги систем управління якості до безпечності продукції;
5) досягнення науки і техніки – тобто, якщо ви не використовуєте останні досягнення, то то вас можуть бути питання;
6) очікування споживачів – це вишенька на торті, оскільки ніхто не скаже напевно, як такі очікування можна брати в розрахунок.
П. 5 – найбільш позитивна історія, оскільки зберігається презумпція невинуватості виробника навіть у разі присутності на ринку більш високих стандартів безпечності.
Як і передбачалося всі виробники та імпортери, що встигли отримати висновки СЕС мають певний часовий буфер до владнання всіх правових питань у відповідних сферах, а іншим потрібно діяти на свій ризик зважаючи на можливість неоднозначності тлумачення вимог закону щодо безпечності. В такій ситуації припускаємо, що частина підприємств стане заручниками ринкового нагляду, який по своєму зможе вирішувати питання оцінки безпечності.
Отримані перші листи пояснення від державних установ показують, що більше ніж зазначено вище та конкретних відповідей надаватися підприємцям не буде, оскільки це «золоте дно» та час для «порішаємо».
Позитивним прикладом врегулювання законодавства у сфері мийних засобів є прийняття постанови КМУ від 19 серпня 2023 р. № 872 «Про внесення зміни до пункту 20 Технічного регламенту мийних засобів», який із переліку технічної документації, яка надається суб’єктами господарювання для доведення відповідності мийного засобу встановленим вимогам, виключено висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи.
З вірою в Україну та сильний підприємницький дух українців, сподіваємося на швидке владнання питань доведення безпечності в кожній галузі!
Comments